Золота осінь 🍁 на Закарпатті | г. Стримба, Синевір та музеї Колочави

Гід чекає на ж/д вокзалі у Воловці. Після збору групи нас забирає мікроавтобус і везе на Синевірський перевал, звідки починається перше наше сходження. Навіть з перевалу вид дуже гідний, ми на висоті майже 1000 м. Речі залишимо в бусі, візьмемо тільки те, що потрібно на день (фліску, дощовики, їжу-воду, трекпалки). Спершу стежка проходить по листяному і змішаному лісу, букове листя шарудить під ногами. Більшу частину маршруту ми будемо підійматися серед ялинок ( смерек по-місцевому) і близько познайомимося з альпійською сосною, або жерепом . Це низькорослий сланниковий чагарник, що формує частину субальпійського пояса українських Карпат. Кам’яниста вершина покрита різнокаліберним гострим камінням, звідки і пішла назва гори. За переказами, на горганських розсипах Кам’янки опришки заховали скарб, і знайти його може тільки людина з чистим серцем. Перевіримо карму? 🙂 Спускаємося до бусу і їдемо в готель, де чекають теплі номери і гаряча карпатська вечеря. Після їжі — традиційне знайомство і короткий брифінг, де гід розповість, що ж буде завтра з нами. 👣 Перехід 15 км; ↑ ↓ перепад висот 660м.

Це сходження, власне, і є родзинкою, навколо якого крутиться весь осінній похід в Карпатах. У цьому випадку навіть на вершину підніматися не обов’язково — магія починається відразу за селом. Виходимо рано, трава, вкрита інеєм, рипить під ногами. Спочатку Вас вразить ідилічна панорама Колочави з розлогих пасовищ над селом. Далі почнуть проглядатися Горганським хребти, підперезані осіннім лісом. На підйомі Ви насолодитеся грою сонячних променів, що пробиваються крізь густі багряні крони. Перед виходом на хребет Ви пройдете ще один карпатський екотоп — полонину , в цю пору року руду і вітряну. Ну і під кінець — знайомі кам’яні розсипи, види на всі 4 сторони, села, тумани і хмари під ногами, почуття перемоги, радості, гордості… від чуття ВЕРШИНИ. >> Горгани — масив в Українських Карпатах, в якому вершини покриті кам’яними розсипами, або греготами. Це порівняно молоді гори, на яких ще не закінчився процес грунтоутворення (наприклад, на Чорногірському хребті греготи вже заросли травами і чагарником). На горганських каменях живуть лишайники, розфарбовуючи їх в яскраві жовті, помаранчеві і салатові плями. Жодна Горганська вершина не досягає позначки 2000 метрів, але маршрути сходжень в цьому регіоні відрізняються крутими і стрімкими наборами висоти, тож фіз.актівності вистачить навіть для дуже бувалих туристів 🙂 Стримба — одна з небагатьох вершин України, з якої видно практично ВСІ Карпати. Увечері за бажанням групи можна сходити в лазню, відпочити і поспілкуватися, або навіть організувати гриль;) 👣 11 км; ↑ ↓ 1060м.

Ну що ж, ми добре прогулялися, тепер можна і на культурну програму відволіктися. Колочаву називають «селом Десяти музеїв» , і така кількість пам’яток в населеному пункті на 7000 жителів просто дивовижна! Значить, Колочаві є про що розповісти світу. > Перші колочавські поселенці приходили сюди в пошуках свободи від господарів і податей. Село прославилося завдяки Миколі Шуга ю — карпатському «робін гуду» , про якого писав відомий чех Іван Ольбрахт. У книгах Шугай і його ватага крала у багатих і роздавала бідним, хоча місцеві подейкують, що Микола був звичайним розбійником. Про багатство банди ходять легенди, одна з яких говорить, що золото заховане на схилах знайомої нам Кам’янки. Спершу розглянемо дві традиційні гуцульські церкви-музеї, обидві віком понад 500 років. Фінальним акордом нашого осіннього походу стане знамените «Старе Село» — етнографічний музей під відкритим небом. Це, напевно, найкраще місце в Карпатах для вивчення історії та традицій гуцульського краю. Тут відтворені різні будинки з інтер’єрами залежно від професії господаря: є єврейська корчма, пастуша колиба, школа і навіть жандармерія!.. дивовижне місце, зроблене з умінням і любов’ю. На території музею знаходиться вузькоколійка з паровозами і вагончиками самого різного призначення. Цю залізничну гілку угорці і росіяни використовували для транспортування лісу, а зараз її ділянку реставрували і зібрали в музеї найцікавіші експонати різних часів. Після огляду і екскурсії нас чекає приємний бонус — заїдемо в гості до бури х ведмед ів ! І це не просто якийсь зоопарк, а центр реабілітації, де у ведмедиків є великі вольєри-території. Тварини відчувають себе як вдома. Ми зможемо поспостерігати за поведінкою бурих ведмедів в максимально природному середовищу. Тут знаходять притулок ведмеді, травмовані жорстоким поводженням людей: після цирків, ресторанів і тому подібних «веселих» розваг. Їх тут годують, лікують, стежать за безпекою середовища. Після ведмедів заскочимо на озеро Синевір — перлину Карпат . Зараз це, напевно, найпопулярніше озеро Західної України, і не дарма. Воно дуже красиве! Їдемо в Воловець, де наш осінній похід в Карпатах закінчується. Сідаємо на потяг додому, везучи з собою спогади про красу золотих Карпат і багатство Гуцульщини.