За традицією зустрічаємося на залізничному вокзалі в Івано-Франківську, куди бажано прибути до 10:00, а краще ще трохи раніше. Спочатку ми прямуємо до села Кевелів. У Кевелеві нарешті одягнемо рюкзаки, - піша частина походу розпочнеться саме тут! Йдучи над швидкою гірською річкою, ми поступово наберемо висоту та вийдемо на полонину Гропа.

Дихаємо цілющим і свіжим гірським повітрям. Полонина Гропа знаходиться в нижній частині величезного льодовикового цирку, що являє з себе декілька ступінчастих висячих долин. Зупинимося на полонині на межі лісу та альпійських луків та вирушимо за дровами для вечірнього багаття. Пройдемо за перший день
походу Карпатами
5 км, набравши по висоті 760м.

Снідаємо, набираємо жменьки брусниці та чорниці і вирушаємо в дорогу. Нас очікує підйом на перевал і вихід на першу в цьому поході вершину - гору Близниця (1881 м). Ходять чутки, що таємничу квітку едельвейс можна зустріти саме тут. Дивіться не тільки під ноги, а й на всі боки, і можливо вам пощастить ;) Продовжуємо йти Свидовцем і насолоджуватися краєвидами. Схили масиву Близниці круто обриваються донизу, а з вершини добре видно Говерлу і Петрос - вони зовсім поруч. Внизу можна побачити яскраві дахи котеджів гірськолижного курорту Драгобрат.

Спустимося на перевал між масивом Близниці та горою Стіг, і будемо далі крокувати просторами хребта Апшинець. Попереду видніється величезний льодовиковий цирк під горою Геришаска, а ми ж трохи раніше завернемо вниз на спуск до озера Ворожеска. Це озеро (а вірніше, їх тут два) вражає чистотою і блакиттю води. Із задоволенням поставимо намети на його березі. За день пройдемо 12 км.

П'ємо ароматний чай з м'ятою та чебрецем, пакуємо речі. Сьогоднішній перехід досить простий, у першій половині дня ми будемо йти Свидовцем. Великі перепади висот відсутні, навколо невимовна краса. Час, як і пройдені кілометри, біжить непомітно. Панорама відкривається просто запаморочлива! Минаємо озера та гірські вершини. В першу чергу подивимось на озеро Догяска, найбільше на Свидовці. У травні на його берегах під стрімкими схилами гори Геришаска ще лежить сніг.

Між вершинами Геришаска і Трояска на схилах хребта, але вже по інший його бік, сховалося ще одне гірське озеро - Апшинець. Минаючи Трояску і зайшовши на гору Татарука, почнемо спуск до перевалу Околе. Околе можна назвати умовною серединою нашого маршруту. Перевал лежить між двома хребтами - вже пройденим нами Свидовцем і очікуючими попереду Горганами (хребет Братківської, або ж Чорна Полонина). З перевалу Околе пройдемо трохи далі до витоків річки Чорна Тиса, яка є найбільшою притокою річки Дунай. Тут, на мальовничій і великій гірській галявині зупинимося на ночівлю. Поруч густий смерековий ліс, а це значить багаття, тепло, затишок і душевні вечірні посиденьки :) Всього за день пройдемо 12 кілометрів.

У цей день ми зануримося у світ дикої природи. У другій частині походу переходимо в Горгани, і нас чекає другий гірський хребет цього маршруту - Чорна Полонина. Очолює цей хребет Братківська (1788 м). Будемо підійматись доволі стрімкою стежкою, спочатку атмосферним смерековим лісом, а потім між заростями гірської сосни, що зветься тут жерепом. Вершина зустріне нас кам'яними розсипами та чудовими панорамними видами. Помилуємося пейзажами з вершини Братківської і продовжимо рухатись хребтом. Дорогою нам будуть траплятись невеликі стовпчики, що стирчать із землі, - стара лінія кордону між Польщею та Чехословаччиною. Сьогодні це межа між Івано-Франківською областю та Закарпаттям. Далі нас чекає підйом на другу сьогоднішню вершину - гору Гропа. Трохи втомлені, але з відмінним настроєм, спустимося з хребта й влаштуємося на нічліг у смерековому лісі. За день подолаємо 11 км.

Смачно снідаємо, оперативно збираємо табір і рухаємося до перевалу Легіонів. Ми пройдемо повз дві дуже гарні полонини - Пантир і Рогодзи. Ще здалеку ми побачимо пам'ятний хрест, що височіє над перевалом Легіонів. Перевал був названий на честь польських легіонерів Австро-Угорської армії, які в дуже короткі терміни побудували тут дорогу для перекидання військ на Східний фронт. Також на нашому шляху всюди зустрічаються напівзруйновані та зарослі окопи і землянки. Далі ми тією самою дорогою Легіонів спустимося до річки Райфаловец. Пройдемо ще кілька кілометрів і трохи не доходячи до села Бистриця поставимо на березі річки табір. У нас буде відмінна можливість покупатися. За день подолаємо 14 км.

Наш порівняно короткий, але дуже цікавий похід добіг до кінця. Ми не поспішаючи крокуємо вздовж мальовничих берегів річки Райфаловець в село Бистриця. Насолоджуємося п'янким чистим повітрям Карпат і згадуємо все, що встигли побачити за ці дні. Пройшовши 3 кілометри, в Бистриці сядемо у замовлений мікроавтобус та поїдемо до Івано-Франківська.