Класичний похід 🏆 Озера Чорногори | Сходження на Говерлу та Петрос

Учасники групи зустрічаються з інструктором на ж/д вокзалі в Івано-Франківську. Завантажуємося в мікроавтобус і їдемо на офіс клубу. Тут можна залишити непотрібні речі, взяти на прокат спорядження, випити чай-каву, упакувати рюкзак під наглядом гіда і просто познайомитися з командою Походу 😃. Звідси виїздимо в селище Лазещина, де поспостерігаємо за побутом гуцулів – етнічної групи населення українських Карпат. Це добрий і гостинний народ, що живе в гармонії з природою. До сих пір гори дуже багато значать для гуцулів, вони продовжують щоліта йти на альпійські луки, де випасають отари овець і напівдиких коней, в колибах роблять бринзу, будз і вурду, збирають гриби та ягоди в лісі. Трансфер закине нас в урочище Козьмещик (на висоту понад 900м), завдяки чому ми сьогодні встигнемо піднятися на високогір’я. Маршрут сходження на Говерлу проходить по лісовій дорозі. Ліс навколо дуже красивий і незайманий, підйом пологий. Дорога в’ється серпантином уздовж сосен, ялин і ожинників. На нижніх галявинах пошукаємо суницю – її тут дуже багато. Піднімаємося вище і опиняємося в альпійських луках, засіяних кущами чорниці, брусниці та інших ягід, якими Карпати щедро радують мандрівників. Побачимо рідкісну ендемічну рослину – Рододендрон Карпатський, або « Червону Руту », яка не росте більше ніде в світі. Ці багаті альпійські луки гуцули називають полонинами і пасуть тут худобу, а музичне бренькання дзвіночків овечих отар надовго залишиться у Вас в пам’яті. Мандрівники сходяться на тому, що на Говерлу треба піднятися вже заради оцих літніх альпійських лугів. Підходимо до підніжжя Петроса – одного з двотисячників Українських Карпат. Його західний і східний схили – круті і всіяні кам’яними розсипами, а північний і північно-східний являють собою скелі та урвища. Наш варіант сходження називається “в лоб”. Розіб’ємо табір в мальовничому лісі під самим Петросом. Відпочиваємо, обідаємо і йдемо в радіалку на Петрос, який вважається однією з найкрасивіших вершин в Карпатах. І не дарма;). Зустрінемо на вершині приголомшливий захід сонця над Чорногорою , побачимо Близницю (1883м), сусідній хребет Свидовець і спустимося до наметів. Сидячи біля багаття, познайомимося ближче, в затишку і теплі будемо відпочивати від першого сходження.

Встаємо удосвіта. Сходимо до пастухів за парним молочком і овечим сиром, званим бринзою. Бринза – невід’ємна частина болгарської, румунської, молдавської, української та балканської кухні, використовується народами регіону з найдавніших часів. Цей сир незрівнянно смачніший відомого нам магазинного розсольного аналога. Сходження на Говерлу і озера Чорногори просто немислиме без карпатського сиру і ми гарантуємо, що він сподобається всім 🙂 Поснідавши і зібравшись з силами, вирушаємо далі. Спочатку долаємо сідло між Петросом і Говерлою. Нас оточують приголомшливі панорамні види, за спиною височіє Петрос, дорога рівна, праворуч видніються Мармаросси – казка! Далі починається стежка, що веде на головну вершину України. Подолавши цей підйом, ми виходимо на красуню – Говерлу . Насолоджуємося карколомними гірськими пейзажами, фотографуємося, святкуємо сходження на Говерлу ковточками міцного (чаю:) і рушаємо далі – адже попереду ще чимало прекрасного. Нас чекає треккінг по Чорногорі – головному хребту в Карпатах. Великих перепадів висоти тут вже не буде, йти порівняно легко і дуже красиво. Зона лісу залишилася далеко внизу і видно буквально до горизонту. Йдемо по гребеню Чорногори, проходимо вершини Брескула (1911м) і Пожижевської (1822м), потім спускаємося до густих лісів біля гори Данцір (1850м). Розіб’ємо табір на висоті 1450м біля невеличкої гірської річечки, що буяє дрібними водоспадами і порогами. Цей день пішого карпатського походу був дуже насиченим, так що міцний і здоровий сон нам забезпечений. 👣 треккінг: 10-12 км; ↑600м, ↓ 350м, ⛺️ 1450м.

Почнемо похід до головного озера Чорногори чимраніше, снідаємо, звертаємо табір і прямуємо до льодовикового озера Несамовите, 1750м, яке лежить під крутою і красивою вершиною Туркула (1933м). Гуцули вірять, що якщо потривожити водну гладь Несамовитого, то почнеться гроза і сильний вітер. Після багатьох походів сюди ми, до речі, в цьому переконалися! Ще одна легенда стверджує, що якщо вмиватися в озері, то протягом року знайдеш свою другу половинку;) Звідси відкривається краєвид на величезні котловани з кам’яними розсипами і вражаючими гострими скелями-гребенями. Це – урочище Кізли, унікальне місце, дуже мальовниче і неповторне. Залишаємо Несамовите і красивою стежкою через полонину Пожижевська спускаємось до турбази Заросляк (1330м) під Говерлою, оточеної горами і лісами. Тут можна придбати сувеніри, медальки “Я покорив Говерлу”, глінтвейн, чай, медовуху, навіть банош і бограч (угорський гострий суп типу нашого борща). Біля бази сідаємо в орендований транспорт і їдемо в Івано-Франківськ – наше сходження на Говерлу і озера Чорногори закінчилось. 👣 11 км; ↓ 250м Дорогою можна заскочити до гуцула-байкера на наливки, на сувенірний ринок в Яремче або водоспад Пробій. У Франківську заїдемо на офіс, переодягнемося, здамо прокат / заберемо речі, після чого по традиції їдемо в ресторан прикарпатської кухні. Відсв’яткуємо завершення походу, продегустуємо місцеві страви, поділимося враженнями. Якщо залишиться час, погуляємо історичним центром міста. Пришла пора прощатися. Але краєвиди Карпатських гір, чарівна краса і розмах Чорногори залишаться в спогадах, закликаючи повернутися сюди ще не раз.

Готуючись до сходження на Говерлу, потрібно розуміти, що Ви потрапите в найбільш високогірні місця країни, і погода там зовсім інша, ніж у місті. Тому, в залежності від умов на стежці, ми передбачили альтернативні маршрути: